ПЕРЕКЛАД ЖАРТІВ. КОМПЕНСАЦІЯ ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ПРИЙОМ

Британці люблять пожартувати. Про їхній специфічний гумор чув увесь світ. Дехто не може його зрозуміти, а хтось вважає, що англійці зовсім не вміють жартувати. Однак цей народ дуже тонко вміє пожартувати над самими собою, у них немає комплексів щодо себе і тому вони не соромляться самоіронії. Найчастіше жарти британців – це імпровізація. Вони створюються на основі  абсолютно безглуздих ситуацій, з великою точністю деталей, які на перший погляд здаються неважливими.

Британці люблять пожартувати з усього. Родина, політика, сусіди, випадкові прохожі, навіть погода не залишається поза увагою. Як не дивно, але королівська родина служить для британців джерелом найвлучніших жартів. Їхній гумор ні в якому разі не зла насмішка, це всього лише спосіб по-доброму посміятися з повсякденних звичок і особливостей, які є у кожного. При перекладі слід звертати увагу на різновиди англійського гумору, оскільки всі види мають свої певні особливості. Розглянемо деякі із них: вербальний гумор, жарти побудовані на гіперболі, самоприниження або самоіронія, абсурд і анекдот, іронія і сарказм.

Вербальний гумор будується на переосмисленні лексичного значення фразеологізмів, приказок, прислів’їв, крилатих висловів, а також на грі слів, яка створює двохзначне висловлення:

Why do cows have horns ? Because their horns don’t work! 

В основі жарту- ,багатозначність слова horn, а саме два із нього: прямого (ріг у тварини) і переносного (ріг- інструмент для подачі сигналу). Інколи використовується гіперболізація. В її основу входять жарти, побудовані на гіперболі. Вони використовуються для підсилення враження, слугують як перебільшення. Чітко видно дане явище в наступному реченні: Apart from wishing to dodge the Stokers, can you see me wantonly and deliberately going and chatting with old Glossop?

– Не вистачає  мені Поліни Стоукер з її батьком, так тут ще цей бридкий Глоссоп, невже ви могли уявити, що я свідомо, по своїх доброті душевній вступлю з ним в розмову? Перекладач застосовує лексичну заміну слова “old” на більш експресивне ”гидкий”, для того, щоб передати особисте відношення до людини, яку він ненавидить.

Значні проблеми приносить переклад гумору, який містить культурні компоненти (ілюзії, реалії). Перекладач має зробити так, щоб читач мав змогу розпізнати змінену цитату в перекладеному тексті: This animal yaps all day and not infrequently far into the night. So Mrs Tinkler-Moulke has had the nerve to complain of my banjolele, has she? Ha! Let her first pluck out the Pom which is in her own eye, I said, becoming a bit scriptural.

– Ця тварина лає вже цілими днями, а інколи її чути всю ніч. І при цьому у місіс Тінклер-Мульке вистачає наглості жалітися на моє банджо? Ну, знаєте що? Хай, для початку, дістане голку з власного ока, – сказав я по-біблійськи. В даному прикладі міститься ілюзія на біблійний вираз “в чужому оці скалку видно, а у своєму колоди не помічає ”, і читач може впізнати його завдяки додаванню слова “по-біблійськи” в текст перекладу.

Самоприниження або самоіронія. Самоіронія заснована на іронічному ставленні людини до самої себе. Іншими словами можна сказати, що це є не надто серйозне, але здорове ставлення до своєї особистості: I needed a password eight characters long so I picked Snow White and the Seven Dwarfs. – Мені потрібно було підібрати пароль не менше восьми символів, тому я вибрав “Білосніжка і сім гномів”.

Абсурд (безглуздість) – жарт, який суперечить здоровому глузду. Дуже вдалим прикладом є твір “Аліса в країні чудес” Льюїса Керрола, в якому, для набуття гумористичного ефекту використовувались: кальян для гусениці, яка не палить, гра в крокет з використанням живих фламінго замість молотка.

У випадку чорного гумору комічний ефект досягається з допомогою жартів про смерть, хвороби, біль, насилля, страждання і фізичні недоліки людини.

Анекдот – це коротка усна гумористична або сатирична розповідь про якусь подію, випадок, що може розсмішити. Це найкращий спосіб не тільки підняти настрій всій компанії, а і продемонструвати своє почуття гумору.  Анекдот включає в себе три основних компонента: експозицію, вступну частину і кінцівку: Broken off my engagement to Mary. She wouldn’t have me (експозиція). You told her about your uncle ? (основна частина) Yes, she is my aunt now (кінцівка).– Мої заручини з Мері розірвані. Вона не вийде за мене. Ти їй сказав про свого багатого дядька? Так, тепер вона моя тітка.

Сарказм – уїдлива та зла насмішка, вищий ступінь іронії:  –Help! I can’t swim! – -Sir, I can’t swim either. But I’m not screaming about it all over London.

Характерною рисою британського гумору є те, що вони жартують абсолютно над усім. Ні одна тема для них не табу. Часто британські жарти – це свого роду гра слів, яка може мати декілька значень: Dry sense of humour – “сухе почуття гумору” або сарказм та іронія. Вищим пілотажем гумору вважають сарказм, який іноді балансує на межі цинізму. – Shaggy–dog stories– історії, комічність, яких заключається в неологічності сказаного.

The elephant jokes– так звані “слонячі” жарти, до яких відносяться особливо безглузді жарти. – Banana skin sense of humour – якщо перекладати дослівно, гумор з банановою шкіркою. Так вишукано британці говорять про американські жарти. Це достатньо примітивні жарти, коли хтось падає наступивши на бананову шкірку і всім смішно.

Play of words- гра слів. Це одне з найбільш улюблених розваг англійців, яке недоступне розумінню іноземцям, які погано знають мову. В більшості мов існують слова які мають двоякий сенс. Дуже яскравий приклад всесвітньовідома група Beatles, в назві якої перегукуються два англійських слова. З одного боку beat – “ритм”, з іншого — beetles, в перекладі на українську, “жуки”. Інколи використовується гіперболізація.

У підсумку цього підрозділу потрібно підкреслити, що при перекладі жартів, у будь- якому випадку, потрібно зберігати гумор. Для цього слід враховувати не тільки лінгвістичні фактори (вид гумору, способи створення гумористичного ефекту), але і екстралінгвістичні, насамперед, звертати увагу на національно-культурну специфіку гумору(його національні надбання, звички та традиції.

Перекладачі часто вимушені використовувати такий перекладацький прийом, як компенсація. Компенсація – це спосіб перекладу, який використовується тоді, коли деякі смислові елементи і стилістичні особливості неможливо передати дослівно. Щоб не втратити значення повністю, в тексті перекладу використовують елементи другого порядку. При цьому вони можуть змінювати своє місце розташування в реченні, яке зовсім не сходиться з оригіналом. Ось найбільш влучний приклад компенсації при перекладі на українську мову з англійської: “Why don‘t you write a good thrilling detective story?”she asked. “Me?” exclaimed Mrs Albert Forrester. – А чому б вам не написати детективний роман, такий, щоб аж дух перехоплювало? – Що? – вигукнула місіс Форрестер. Тут видно, що в оригіналі героїня використовує форму об’єктного відмінка займенника “me” замість “l”, яке так і проситься. Воно достатньо давно прижилося в розмовно-літературній мові.Деякі досі рахують це явище недоступним граматичним змінам. Однак в українській мові таких випадків не траплялось.

Таким чином, наявність великої кількості слів широкого, абстрактного значення в англійській мові, різниця в значенні слів, стислість виразів, можлива в англійській мові завдяки наявності широкого ряду граматичних структур і форм, які потребують в перекладі додаткових слів і навіть речень. Однак деякі відмінності у звичному використанні не можливі без втрат окремих елементів у англійському реченні при перекладі на українську. Все це пояснює широке використання лексичних трансформацій під час перекладу.

Автор статті, Личик В.В.