Гаррі Поттер і переклад Морозова

Після публікації нового бестселлеру усі привілегії зазвичай отримує автор, в той час, як перекладачі змушені залишатися в тіні. Проте титанічна праця невтомного українського перекладача дитячих книжок, Віктора Морозова, не могла залишити його без уваги. Долаючи тисячі сторінок «Гаррі Поттера», за авторством Дж. К. Роулінг, Морозов спромігся познайомити українського читача з іще одним майстром дитячої літератури, Роальдом Далом, який написав такі класичні твори, як «Чарлі і шоколадна фабрика» і «Матильда».
Віктор Морозов народився 15 червня 1950 року, в місті Кременець, що в Тернопільській області. Вивчав англійську філологію у Львівському університеті. За покликанням він виявився музикантом, але було у нього і хоббі – переклад. Відточуючи перкладацьку майстерність на творах Пауло Коельйо та Бенедикта Андерсона, кременчанин іще наприкінці 20-го століття зацікавився новим феноменом дитячої літератури – книгами про «Гаррі Поттера».
Морозов почав роботу над перекладом першого тому, «Гаррі Поттер і філософський камінь», коли в Україні ще ніхто ні сном ні духом не знав про чаклуна зі шрамом на лобі. Так само як і Дж. К. Роулінг довелося довго вмовляти видавців опублікувати її творіння, Морозов витратив майже рік переконуючи українські видання у тому, що «Поттер» вартий їх уваги.
Перекладач мав на меті українізацію російськомовного читача в Україні. Він врахував те, що після перегляду екранізації «Філософського каменю» українська аудиторія зацікавиться пригодами «хлопчика, що вижив», і хотів випередити появу російського перекладу на прилавках книжкових магазинів. Незважаючи на те, що с першого разу бажаного досягти не вдалося, так як після пошуків видавця, іще цілий рік довелося очікувати права на переклад і за той час вже встигли надрукувати російську версію, з перекладом наступних томів Морозову вдавалося випереджати майже всіх своїх колег. А український переклад «Смертельних реліквій», – осстанньої частини у серії, – був першим у світі.
Як виглядав робочий процес Віктора Морозова і які були труднощі при перекладі?
Переклад кожної частини займав у середньому півтора місяці. Працювати доводилося по 20 годин на добу, без вихідних. Такий режим роботи був виправданий тим самим бажанням завжди випереджати російських перекладачів. Але приорітетом була не тільки швидкість, але і якість.
Морозов мав певну перевагу, так як у нього була можливість вчитися на помилках Марії Співак, – російської перекладачки, яка перейменувала Северуса Снейпа на Злотєуса Злєя, Невіла Лонґботома на Невіла Дліннопопа і Дамблдора на Думбльдора.
Була спокуса дати головному герою справжнє українське ім’я – Грицько Гончар, але з допомогою літературних агентів Джоан Роулінг, та їх списку власних назв, видозмінення яких було заборонено, цього вдалося уникнути.
Попри все, деякі зміни були логічно виправданими. Морозов усвідомлював, що юним читачам було б складно вимовляти ім’я кота Герміони. «Крукшенкс» (англ. «Crookshanks») звучить занадто «жорстко». Тому для українських дітей він став Криволапиком.
Але свою частку критики Морозов все-таки отримав. Українізацію «сер» і «місіс» на «пан» і «пані» не всі сприйняли позитивно. Морозов на це відповідав тим, що, на його думку, книгу не достатньо просто перекласти, в ній має бути присутнє відчуття, ніби її писали рідною мовою читача. З його слів, на парижській конференції перекладачів «Гаррі Поттера» думки розходилися. Одні були «за» одомашнення зарубіжних творів, інші – «проти». Тому він завжди шукав золоту середину у власному перекладі.
В одному із своїх інтерв’ю, Морозов розповів про те, що однією з найскладніших назв для перекладу була назва останньої книжки – «Harry Potter and The Deathly Hallows». Для багатьох перекладачів це було справжньою головоломкою, так як слово «hallows» – багатозначне. Врешті-решт, Роулінг дала підказку, сказавши, що альтернативна назва книги – «Harry Potter and the Relics of Death». Завдяки інтуіції та терпінню, Морозов зупинив свій вибір на «Гаррі Поттер і смертельні реліквії», що дозволило йому уникнути таких поспішних результатів, як «Гарри Поттер и роковые мощи».
Окремі труднощі були пов’язані з банальною специфікою написання деяких слів. Наприклад, гра слів в «Mirror of Erised» полягає в тому, що слово «erised» це «desire» навпаки. А от українське «бажання» навпаки читається як «яннажаб». Трохи пометикувавши, Морозов зрозумів, що раз бажання народжуються у серці, то кращий варіант – «Дзеркало Яцрес» («Дзеркало серця»).
Перекладаючи британський підлітковий сленг, Морозов не цурався і нашого, українського, молодіжного жаргону. А от ірландсько-кельтсько-шотландський суржик Геґріда, спонукав перекладача створити неіснуючу гуцульсько-галицько-бойківську мову. На таке рішення його надихнув Микола Лукаш і його «гуцульський» переклад поезії Гарсії Лорки, написанної на каталонському діалекті. Окрім того, сам персонаж створював у Морозова, так би мовити, «гірські» асоціації.
Працюючи над оригіналом, Віктор Морозов віддає перевагу методу «читач-перекладач». Не знаючи сюжет наперед, у нього завжди залишається інтерес і мотивація перекладати швидше, адже йому, як і читачеві, цікаво дізнатися, що буде далі. Морозов попереджає, що цей метод – не для всіх, так як йому іноді доводиться повертатися до вже опрацьованих розділів і адаптувати деякі деталі відповідно до всієї структури сюжету.
Що допомогає йому уникати буквалістичного перекладацького методу – «слово в слово?».
Переклавши дебютну частину «Гаррі Поттера», Морозов намацав основну структуру перекладу цієї історії, почув головні музичні мотиви. Так як він, в першу чергу – музикант, – для нього важливо, щоб переклад сприймався як пісня, – щоб у тексті залишалася внутрішня музика. Він навіть називає себе «тлумачантом» (поєднання слів «тлумач» і «музикант»).

Ключові слова: книга, переклад, перекладач, перекладати
Мета: дізнатися хто і як перекладав українською серію книг «Гаррі Поттер».
Опис: Віктор Морозов – відомий український музикант. Як і у кожної людини його професії, коли музична муза спить, у нього є улюблена справа про запас – переклад. Узявшись за «Гаррі Поттера», Морозов поширив вплив нової літературної франшизи на територію України. Кропіткою працею Морозов переклав усі сім томів і дав українським дітям змогу насолоджуватися пригодами Поттера рідною мовою. У своїх інтерв’ю, Морозов, іноді детально, іноді коротко, описував свій робочий процес та розповідав про те, які він мав труднощі з перекладом однієї з найвідоміших сучасних дитячих повістей.

Автор статті, І. Пеньковський