Трансформаційна теорія перекладу

Основною трансформаційної теорії перекладу є діяльність перекладача, яка полягає в перетворенні або трансформації вихідного тексту в перекладений (вихідний текст). Поява цієї теорії з думками лінгвістичного вчення, яке багато хто знає під назвою «трансформаційна граматика». Вона досліджує правила створення синтаксичних структур, які можна охарактеризувати як сукупність лексем і логіко-синтаксичних зв’язків.

Будь-яка мова має свою граматику, яка не має аналогів і спів падань. Значення структур, не задіяних під час процесу перекладу, компенсується за допомогою трансформації. Трансформаційна граматика визначає деяку кількість мовних структур і називає їх ядерними, а інші структури, які мають назву «трансформер», виводить з числа ядерних або навпаки вводить до нього. Зазвичай ядерна структура відображає стосунки «діяч-дія».

У теорії перекладу принципи трансформаційної граматики відображаються у двох напрямках. Весь процес формування тексту перекладу можна трактувати як перетворення одиниць і структур вихідного тексту в одиниці і структури вихідного тексту, а саме переклад відбувається як міжмовна трансформація – це перший напрям. Одиниці вихідного тексту представлені мовними структурами, з яких в процесі перекладу повинні вийти відповідні структури вихідного тексту. Суть процесу перекладу полягає в тому, щоб підібрати мовні одиниці вихідного тексту, які потрапляють в один трансформаційно-перекладацький діапазон з одиницями оригіналу. Ця теоретична модель дає можливість побачити найбільш вірогідні відповідності або методи перекладу. Другий напрям показує ряд періодів процесу перекладу у певних трансформаціях. Має місце теорія, що ядерні структури однакові в усіх мовах і існує можливість поєднати всю багатогранність мовних форм оригінальної і вихідної мов у відносно невелику кількість структур. Базуючись на припущенні, що існує повна еквівалентність між початковими і вихідними мовами, переклад на рівні цих структур буде призводити до елементарного заміщення ядерних мовних структур початкового матеріалу, на ядерні структури вихідного. Навіть якщо мовні структури двох мов не однакові, цю теорію можна використовувати, адже будь-які речення можна трансформувати в аналогічні їм структури іншої мови.

Цікаво, що трансформаційна теорія не дає пояснення фактам ситуативної еквівалентності, вона застосовна лише для зіставлення граматичних структур початкової і вихідної мов.

Для того, щоб зрозуміти, чому виникають складнощі в процесі перекладу, визначені особливостями досліджуваної мови, потрібно згадати і зрозуміти, що таке граматика. Граматика – зовнішній шар мови, це створення слів, синтаксис і морфологія, що разом з фонетикою і лексикою, складає загальну структуру мови.

Велика кількість перекладачів і бюро перекладів при роботі над текстами, стикаються з морфологічними особливостями мови, що їх цікавить. Морфологія вивчає частини мови, їх категорії і форми слів, і є розділом граматики.

Усі слова можна розділити на частини мови, деякі представляють собою самостійні частини мови і можуть бути частинами речень. Для прикладу, в англійській мові виділяють такі частини мови:

1. Іменник –Noun

2. Прикметник –Adjective

3. Числівник –Numeral

4. Займенник –Pronoun

5. Дієслово – Verb

6. Прислівник – Adverb

7. Прийменник – Proposition

8. Сполучник – Conjunction

9. Частка – Interjection

Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник – це всі самостійні частини мови. Прийменники і сполучники – це службові частини мови, які демонструють окремі відношення між членами речення або реченнями, при цьому вони не входять у речення. Прийменники і сполучники викликають певні труднощі при перекладі. Частки не мають відношення ні до самостійних частин мови, ні до службових частин мови, і вирізняються своїм значенням і функціями. Для того, щоб уникнути складнощів при перекладі часток, необхідно залучити для допомоги тематичні довідники і словники. Потрібно пам’ятати, що різноманітні частини мови різними мовами мають величезну кількість категоріальних та інших особливостей, що може викликати значну кількість складнощів у процесі перекладу.

Досконале знання і розуміння, як правильно виконати переклад тієї або іншої частини мови, допоможе перекладачу уникнути складнощів у процесі перекладу і виконати свою роботу якісно. Вивчення морфологічних особливостей принесе користь як починаючому так і професійному перекладачеві.