Основні періоди історії перекладу і науки про нього. Частина 1

На сьогодні ніхто точно не може сказати, коли було виконано перший переклад, хоча послугами перекладача люди користуються давним давно. Скоріше за все, це відбулося тоді, коли двом людям, що говорять різними мовах знадобились послуги посередника, що володіє обома мовами. Варто відмітити, що до 30-х років двадцятого століття, коли з’явилась лінгвістична теорія, ставлення до перекладу було дуже суперечливим. Деякі люди вважали переклад обов’язковою дисципліною і працювали з ним, деякі – просто любили перекладацьке ремесло, а були і такі, хто вважав, що він неможливий, посилаючись на свої переконання.

У багатонаціональних державах, переклад допомагав налагодити міжмовну і міжкультурну комунікацію. Завдяки перекладацькому ремеслу, люди могли спілкуватися, дізнаватися про нові вчення, релігії і при цьому говорити різними мовами.

Варто відмітити, що останнім часом змінилось розуміння терміну «культура». Якщо раніше воно означало сукупність матеріальних і культурних досягнень громадськості, то зараз до нього відносять соціальні і психологічні, а також історичні особливості життя людини.

Багато вчених, як вітчизняні, так і іноземні, в своїх роботах підкреслюють важливість перекладу. Для розвитку культури, економіки, науки, літератури і мови спілкування – переклад відіграє важливу роль.

У наш час нова концепція культурного розвитку людства накладає певний відбиток на удосконалення перекладу. Переклад став об’єктом культурологічних досліджень, але не варто їх протиставляти мовним дослідженням. Багато хто вважає, що якщо віднести деякі лінгвістичні положення до розряду культурологічних, з поясненням прихильності до різноманітних культурних етносів, то проблема буде вирішена.

Не варто забувати, що основну роль в міжкультурних процесах комунікації і перекладу відіграє перекладач, людина, що володіє кількома мовами і забезпечує ту саму міжкультурну комунікацію. Для того, щоб забезпечити міжкультурну комунікацію, перекладач повинен не лише досконало володіти іноземною мовою, але і досконало розумітися на культурі тієї країни, для якої виконується переклад. Переклад – різновид міжмовної і міжкультурної комунікації.

Звертаючись до історії, можна відмітити, що люди як вступали в економічні, політичні, воєнні, культурні, наукові відносини між собою, так і продовжують це робити в наші дні. Що призводить до впливу однієї мови на іншу і сприяє удосконаленню мов, їх зникненню або виникненню нових діалектів. Певну роль в цих процесах відіграє білінгвізм і мультилінгвізм і люди, які володіють однією або кількома мовами.

Проблеми білінгвізму і вплив мов одна на одну, привернули увагу вчених дуже давно. Раніше, досконало вивчити ці питання не представлялося можливим, оскільки недостатньо були вивчені мовні системи і їх розвиток. Через відсутність інформації про білінгвізм і мультилінгвізм, відношення до них було суперечливим.

Вчені, при вивченні цих понять, прийшли до висновку, що білінгвізм виник в епоху первісно-общинного ладу. Тоді відбувалась велика кількість міжродових війн, люди, що потрапили в полон, повинні були розуміти мову нового народу, при цьому свою рідна мову вони не забували, це і дозволяло їм стати двомовними. Вже в ті часи виникла необхідність в перекладі з однієї мови на іншу.

Збільшилась необхідність наявності перекладача для спілкування між народами тоді, коли виникли державні об’єднання як Давній Єгипет, Римська Імперія, держави Давньої Греції та інших, які поєднували в собі різномовні народи. У той же час з’явилась необхідність в свого роду бюро перекладів, які виглядали як об’єднання кількох людей, що володіють різними іноземними мовами. Безліч війн, змішані шлюби, захоплення нових земель призводило до різних форм двомовлення. Для прикладу, можна розглянути Римську Імперію, з її різноманітною по етнічному складу територією, де превалювала латинь, яка надалі, дала початок романським мовам.

З покорення римлянами Греції, почалось латино-грецьке двомовлення у 146 р. до н.е. Воно представляє особливий інтерес, оскільки це двомовлення представило всьому людству греко-латинську термінологію, яка надалі стала основною в усіх галузях знань.

Можна впевнено стверджувати, що найбільш стійкі форми двомовлення почали виникати в епоху феодалізму. Це відбувалося в зв’язку з освоєнням нових релігій, які мали свою мову та писемність.

В основі будь-якого двомовлення, чи то франко-англійське, греко-турецьке, слов’яно-турецьке, чессько-німецьке, польсько-українське і багато інших, лежать війни. Через завоювання різних земель відбувалось найбільше змішування мов.

Найбільш сприятливі умови для поширення двомовлення були в епоху капіталізму. Саме в ті часи стало модно володіти іноземними мовами. Саме в той період виникають мови-гібриди, які представляють собою суміш місцевого діалекту з європейською мовою.