Переклад наукових текстів
На відміну від звичайного, художнього перекладу, технічний / науковий переклад не містить емоційних виразів, яскравих експресивних порівнянь / метафор. Основна мета автора – максимально точно передати зміст тексту в манері, властивої загальноприйнятою лексиці конкретного наукового напряму.
Переклад науково-технічної термінології
Для грамотного перекладу науково-технічної термінології, автор враховує основні ознаки / характеристики термінів і дотримується закономірності правил побудови тексту – це необхідні заходи перед остаточним вибором способу перекладу.
Умови, необхідні для вибору способу перекладу термінів
Адекватний переклад окремо-узятих термінів і / або їх словосполучень без відриву від основного контексту тексту.
Перевірка кожного терміна на відповідність конкретним терміносистеми, що використовуються на мові оригіналу / перекладу (враховується обрана область знань, що застосовується техніка і т д.)
Облік схожості / відмінності окремих термінів, що визначаються специфікою вихідного тексту / передачею думок на мові оригіналу / перекладу.
7 способів перекладу специфічної термінології
Еквівалентність
Цей спосіб передбачає виявлення в російській мові термінів, еквівалентних мови оригінального тексту. Такий підхід оптимальний у випадках, коли оригінальна мова / мова перекладу досягли однакового рівня розвитку або пройшли його.
приклад:
очисна установка – refiner;
контактна лінія – traction line.
Конкретизація / запозичення
Нові терміни створюються під прямим впливом основного терміну, зазначеного на мові оригіналу. Завдання автора – надати нового значення відомому словосполученню.
приклад:
тепловий шум – basic noise;
зародкоутворення – nucleation.
Семантичне калькування (збіг структури перекладного словосполучення / пропозиції в двох мовах)
семантичне калькування
При семантичному калькуванні, автор враховує структуру терміна в оригінальному документі, виконуючи переклад відповідно до структурних нормами мови перекладу. Семантика термінології обох мов залишається незмінною. Такий типу перекладу часто застосовується в технічних науках для опису складно-структурованої термінології.
приклад:
метод граничної рівноваги – limit equilibrium method;
Структурне калькування (запозичення структури перекладного словосполучення / пропозиції в двох мовах)
Даний поелементний переклад застосуємо для складних лексичних одиниць документа – кожен елемент мови оригіналу перекладається окремо, що призводить до появи своєрідної структури пропозиції. Після калькування, одна частина запозичених структурних елементів фіксується в перекладеному тексті, інша – розташовується в ізольованих кальках структури, будучи «чужорідним елементом».
приклад:
закритичний зародок – supercritical nucleus;
Запозичення
При такому перекладі термінології, автор використовує запозичення трьох типів – семантика, структура, звуковий склад / написання обраного словосполучення. Рекомендується чітко обмежити запозичення з мови перекладу / оригіналу від интернационализмов (використання греко-латинських елементів з вираженим акцентом на традиційні особливості класичної освіти європейської культури).
Запозичення допускається в разі, коли новий термін з поясненням до нього вперше з’являється в мові перекладу тексту і без нього структурна одиниця документа втрачає первісний зміст.
приклад:
гетерофазна флуктації – heterophase fluctuation;
плазмотрон – plasmatron.
Особливості перекладу науково-технічних текстів
Основна суть науково-технічних текстів – це детальний аналіз і аргументоване обгрунтування поставленої наукової проблеми (підсумки проведених досліджень, висунутих гіпотез, теорій і т.д.).
При перекладі таких документів часто використовуються складні словесні конструкції з вступними словами, дієприслівниковими зворотами. Мета перекладача – правильно інтерпретувати наявну наукову інформацію і донести її в «неспаплюженному» вигляді вченим, що спеціалізується на проблемі, описаної мовою оригіналу.
Що використовувати для правильного перекладу науково-технічних текстів?
Абстрактні дієслова / дієслова-зв’язки (наприклад, здаватися, бути і т.д.).
Дієсловно-іменні сполучення, необхідні для створення акценту смислового навантаження на іменник (робити висновки, виконувати операції, руйнувати зв’язки і т.д.).
Знеособлені дієслівні форми в великих кількостях (дослідження здійснюється, виробництво розширюється і т.п).
Дієслова в теперішньому часі (більше 70% від загального лексичного обсягу структурних одиниць).
Пасивний стан (Passive Voice), як заміна дійсному (Active Voice). (Рішення було прийнято і т.д.).
Вступні слова-зв’язки (на закінчення, по-перше і т.д.).
У перекладних науково-технічних текстах забороняється вживати смислові помилки – це може привести до необоротних наслідків, включаючи повну втрату основного контексту з оригіналом документа.
Автор статті, А. Міщенко