Поняття еквівалентності та інтерференції у перекладі

Основою теорії перекладу є еквівалентність. Зміст вихідного тексту повинен мати щось, що є в оригінальному тексті, лише в такому випадку вихідний текст можна назвати перекладом. Кажучи іншими словами, повинна бути симетричність у текстах. Саме поняття «симетрії» взяте з математичних дисциплін. У математиці є такі трансформації, в ході яких відбуваються зміни математичного вираження, а його першоосновний зміст залишається незмінним. За таких змін спеціалісти математичної галузі говорять про інваріант. В ході всіляких перетворень вираження, змістовна сутність залишається незмінною, це і є інваріант. Це поняття було створене у свідомості людини при вивченні процесів перетворення виражень. Інваріант неможливо виділити в окрему матеріальну оболонку.

У процесі перекладу відбувається та сама дія, текст або спіч перетворюється, а його сутність залишається незмінною. Тому вчені часто говорять про інваріант перекладу. Збереження змісту у перекладеному тексті незмінним – це і є інваріант перекладу. У кожної думки є кілька варіантів представлення змістової сутності. Іншими словами, будь-яку думку можна висловити по-різному.

Виходячи з цього, інваріант – це відома теорія справедливо існуючої закономірності людського мислення, яка виражена у тому, що немає взаємно-однозначної відповідності між вираженням думки і її змістом. Це пов’язано з тим, що мова і мислення – це не одне і те саме, безумовно, вони пов’язані між собою, але представляють різні явища людської свідомості. У випадку з перекладом, інваріант складається з еквівалентності змістів та ідентичності мовних функцій оригіналу і перекладу.

Щоб краще зрозуміти, що таке інваріант у перекладі, варто звернути увагу на систему мови, вона у цьому питанні знакова. Кожен її знак має двосторонній характер: форму і значення. У різних мовах присутні різні за формою знаки, але схожі за змістом. При виконанні перекладу, пропадають розбіжності по змісту між двома мовами.

Часто вчені говорять про те, що в процесі перекладу, людина, яка його виконує, порушує норми і правила мовної пари, з якою вона працює. Ці порушення отримали назву інтерференція перекладу. Сам термін «інтерференція» у лінгвістичному середовищі отримав широке визнання після виходу монографії У. Вайнрахта.

Для проявлення інтерференції обов’язковою умовою повинна бути двомовність або багатомовність, а також мовний контакт. Людина, яка працює з перекладами, є місцем проявлення лінгвістичної інтерференції. Відбувається це під час перекладу в процесі компенсації будь-яких значень, елементів однієї мовної системи, значеннями і елементами іншої мовної системи. Це може призвести до різних значущих і незначних відхилень від оригіналу по змісту, а з іншого боку, може допомогти при виконанні перекладу.

У вітчизняній лінгвістичній сфері, до 50-х років поняття «інтерференція» носило виключно негативний характер. Вважалось, що воно має згубний вплив на ранні засвоєні навики в умовах двомовності і не дозволяє їх удосконалювати. А ось у сучасному лінгвістичному світі, інтерференція розглядається як позитивне явище, а не негативне. Сучасні вчені вважають, що інтерференція може спостерігатися в галузі умінь, знань, а також пам’яті. Тому, можна розглядати інтерференцію як позитивну складову світу перекладу, так і як негативну. К.К. Платонов пояснює процес інтерференції навиків, проводячи аналогію з фізикою: «Як у фізиці інтерференція хвиль, інтерференція навиків дає і послаблення, і підсилення нових навиків під впливом вже наявних».

Виходячи з різноманітних умінь, можна зробити висновок, що лінгвістична інтерференція – це вплив мов одна на іншу, який може бути позитивним або негативним і проваляється у відхиленнях від норми в одній мої, під впливом іншої мови. Досліджуючи більш детально вивчення в області лінгвістичної інтерференції, можна зробити висновок, що відбувається певне втручання елементів однієї мовної системи в іншу, яке може носити як конструктивний характер, так і деструктивний.

У сучасній літературі це поняття розглядається з п’яти позицій: фонетичної, морфологічної, синтаксичної, лексичної і семантичної. При роботі починаючого перекладача у бюро перекладів, процес інтерференції може бути на всіх етапах його роботи.

Іноді, у сучасних працях вчених зустрічаються складні утворення, як лексико-семантична інтерференція, яка може бути викликана граматичними, фонетичними, лексичними відхиленнями при роботі над перекладом з однієї мови на іншу.

Поняття еквівалентності та інтерференції у перекладі обновлено: 12 Липня, 2017 автором: azurit